|
"Так, певне, помирають ріки ..."
Ю.С.
Так, певне, помирають ріки,
Як скеля спинить їх тверда,
І не збереться знов вовіки
В один потік жива вода.
Та ж навіть в ігрищах з віками
Щезають обшири морів,
А що ж потоки? Не зникали,
А йшли шукать нових країв.
І вже беззвучний тлум пустелі
Бурхливу хвилю замістив.
Чийсь погляд, стомлений купеллю
Свої прогнози провістив:
Нудьгуй над дійством непогасним,
Шукай утрачену ту мить,
В якій би міг маршрут дочасний
Мій вірш довірливий змінить.
1 декабря 2003
|