Без жалкувань     

Усе, що любив, і чим жив ти роками,
Примарно зникає за вічною гранню.
Ми прагнемо завжди того, що не з нами,
А далі забудемо — без жалкування.

Ми мріяли, прагли, шукали розраду
Весь шлях нескінченний у вирі блукання.
Ті мрії найперші — про славу і владу —
В кінці відкидаємо без жалкування.

Надія і сумнів, помилки й розплата,
Душі вічна спрага і вічне буяння,
Бажання і щастя, і болісна втрата —
В собі захоронені без жалкування.

Якщо ж на шляху ми не хочем спинитись
І раптом впаде перешкода остання
Й висока надія готова здійснитись —
Усі залишають нас. Без жалкування

1981



<------       ДО  ЗМIСТУ       ------>