|
Крок у простір Вона зробила цей крок, уже й не знаю, чого він їй буде вартий. Та ці тортури постійною несвободою, неможливістю розпоряджатися своїми бажаннями і небажаннями мали припинитися. Вона обрала унікальну можливість: сьогоднішній її герой гарний тим, що існує насправді і є насправді водночас лише витвором її багатої уяви, він не заперечує, не осуджує, і навіть не відповідає. Нарешті вона приречена на монолог. Хоча це — діалог, діалог із собою, з тією, котра завжди її влаштовувала: інтелектом, дотепністю, порядністю, різноманіттям. |