Без жалкувань
 Усе, що любив, і чим жив ти роками, Примарно зникає за вічною гранню. Ми прагнемо завжди того, що не з нами, А далі забудемо — без жалкування. Ми мріяли, прагли, шукали розраду Весь шлях нескінченний у вирі блукання. Ті мрії найперші — про славу і владу — В кінці відкидаємо без жалкування. Надія і сумнів, помилки й розплата, Душі вічна спрага і вічне буяння, Бажання і щастя, і болісна втрата — В собі захоронені без жалкування. Якщо ж на шляху ми не хочем спинитись І раптом впаде перешкода остання Й висока надія готова здійснитись — Усі залишають нас. Без жалкування 1981 |