Між них і я, чий присок гнаний шквалом.
Мій газдо, як тягар минуле стало!
До тебе шлях, що для сіроми крихти…
Спали і ти вірші — душі вериги,
Померлі тут в обійсті смутку-криги.

1984









<------       ДО  ЗМIСТУ       ------>