Нестримно хочеться нам руху —
Втікаєм від старіння,
А серцю тільки юність духу
Вертає світлі устремління.
Бо ми повторюєм бажання
Усіх, хто жив. Предовгий лік!
Творити світ. Таке буяння
В тобі бринить щомить, щовік.

І в цьому запалі юначім
Здобутків, втрат — без вороття...
Себе повториш ти й побачиш,
збагнеш величну суть життя.

1981

             читати примiтку