| |
У метушні відкинуті —
Авжеж, для діла.
Так міняться ж
Із часом
Барви діл...
Життя стає нараз
Буденно-сірим.
Твій час Земний
Іще не став колишнім,
В душі ще жар.
Спинись, на мить!
Хай тлінний голос мій
Не є провісним,
Та що є світ?
Життя лиш дар.
1981
|