| |
"Фужер Merlot ..."
Фужер Merlot двохтисячного року!
Минув озноб. На непогодь нівроку.
Так пам’ять нам поверне часом літо —
І все на мить осяяно й зігріто.
Забарвило вино затерплі губи,
Прикушені до крові ніжно-грубо...
Розграй суєт, невимірне чекання.
Й реальність мрії, що піде остання.
Від безнадії мізерної справи
Спішу попри суворі рямці правил —
Лишить безпечний світ чужої мрії...
Несу Вам квіти й вірші-лицедії.
2000
|
