| |
Казка про дивака
Згадавсь мені один дивак,
Що хвацьку вдачу мав.
Він не робив щось просто так,
У всім «хосен» шукав.
От заманулося йому —
Й статечним мужем став.
Облишив посох і суму,
Печатку круглу взяв.
А тут — наступна із потіх:
В палатах царських жить,
Щоб варта стерегла поріг,
І в добреньких ходить.
Щоб правив інший хтось при нім,
Суди вершити міг,
На дивака умом ясним
Трудився рік у рік.
|
