|
Юрию Смирнову
Зірки далекі
Світло ллють туди,
Де люд новий:
Старих — знайди.
Для них твій хист...
У розмаху
Шукань і боротьби
За покликом —
Принижених люби.
У темряві
Космічних чорних дір
До люду йдеш!
Приймаєш сяйво зір
І ти — кумир!
Блиск істини,
Без пристрасті й вогню.
Як промінь що
Вiддав данину дну.
|