|
Посмотри на Луну
Ти струну лиш торкни,
Місяченька гукни
Й заспіваємо втрьох
Пісню юних тривог —
Може, спогад ще раз
Повернеться до нас...
Світло ллється з віків.
Загадкове, як спів,
Час не старить їх двох
У зажурах знемог.
Та — ні місяць, ні спів
Не зведуть двох життів!..
Не вернеться весна,
Де в нас пристрасть одна —
Обіч місяця йти —
В царині самоти,
Кожен вільний, мов птах,
З волошками в житах.
Світову височінь
Повнить смуток, мов тінь,
Край зіркових утіх —
Для несхожих, чужих.
|