Посмотри на Луну
 Ти струну лиш торкни, Місяченька гукни Й заспіваємо втрьох Пісню юних тривог — Може, спогад ще раз Повернеться до нас... Світло ллється з віків. Загадкове, як спів, Час не старить їх двох У зажурах знемог. Та — ні місяць, ні спів Не зведуть двох життів!.. Не вернеться весна, Де в нас пристрасть одна — Обіч місяця йти — В царині самоти, Кожен вільний, мов птах, З волошками в житах. Світову височінь Повнить смуток, мов тінь, Край зіркових утіх — Для несхожих, чужих. |
Спільним шаром на всіх Промінь місяця ліг. Як нестерпна напасть — Знизу пласт, зверху пласт. 2000 читати примiтку  |