|
Шереметьево
Моя шалена голова
Не ті народжує слова!
Я за столом торкаюсь тем
І знаю — треба не про те...
Манери знаєм ми старі — :
У бригантини — якорі,
І узи втікача — одно:
Все те — як франту — доміно.
Хвилин підступний плин тече,
І не допита кава ще,
І ще не називали рейс,
І біля ніг — похідний кейс.
Підводять очі, що й казать...
От-от впаде щемна сльоза,
Душі беззвучний мо нолог
У царстві злетів і тривог.
|